Як виростити дитину самостійним?

Самостійний дитина - мрія всіх батьків. Чим погано, коли ваша дитина сам може про себе подбати? Сам одягнеться, помоется і без напоминалок почистить зуби. Поїсть, сходить в школу, зробить уроки і, наостанок, сам з собою пограє? Було б чудово, але для того, щоб виховати в ньому самостійність, потрібно надати йому певну свободу дій. І тут виникає конфлікт інтересів: батьки чекають правильних рішень, а дитина веде себе у відповідності зі своїми уявленнями про те, що таке добре і що таке погано.
Як навчити дитину бути самостійною, і не вийти за межі, перетин яких може стати потенційно небезпечним для подальшого виховання?

У цій статті ми дамо декілька порад з виховання самостійності в дитині.

Одна з проблем у вихованні самостійності полягає в тому, що дитина не розглядається, як повноправний член сім'ї. В очах батьків це не повноцінна особистість, а залежний несмышленыш, якому можна надавати право вибору. Очікуючи від дитини самостійних дій, батьки обмежують його свободу у прийнятті рішень.
Наявність цього протиріччя повністю заперечує саму можливість виростити самодостатнього і незалежної людини.
Допомогти зробити дитину самостійним допоможе дотримання таких правил:
Станьте авторитетом. Без цього виховання не дасть належного результату. Завоювати довіру і повагу в очах малюка не так просто. Діти тонко відчувають фальш, і можуть прийняти це за норму поведінки. Батьки ні в якому разі не повинні звертатися з дитиною як з недорозвиненим, сюсюкаючи мультяшним голосом! Постарайтеся стати для нього друзями. Показуйте на своєму прикладі, що значить бути самостійними людьми.
  Дайте ребенку почувствовать, что он полноправный член семьи. Позвольте ему высказывать свое мнение по поводу принятия каких-либо решений. Собираясь на прогулку, спросите, куда бы он хотел пойти и что надеть. 
  Постарайтесь уважать его выбор. Не стоит надеяться, что он вырастет вашей копией. Если вы будете постоянно запрещать ему проявлять себя, как личность, он станет или неуправляемым бунтарем, или инфантильным подкаблучником. Это не значит, что нужно во всем идти на поводу у подростка. Вы должны четко понимать, какие желания можно поощрять, а в выполнении каких стоит мягко отказать.
  Просите ребенка о помощи. Приучайте его к тому, чтобы он помогал вам в повседневных делах: мойка посуды, уборка квартиры, поход в магазин, приготовление еды. Приучение к домашней работе – первый шаг в подготовке к самостоятельной взрослой жизни. Помогая вам, ребенок будет чувствовать себя полезным. 
  Обсуждайте его желания. Если он подходит к вам с какой-то идеей, которая кажется вам не самой удачной, не стоит сразу запрещать ее реализацию. Объясните ребенку последствия его инициативы и постарайтесь сделать так, чтобы он самостоятельно принял решение не осуществлять задуманное. 
  Не надо бояться определять границы. Воспитывая в ребенке самостоятельность, не стоит забывать о том, что даже будучи друзьями, вы в первую очередь родители и несете за него ответственность! Всего должно быть в меру. Вседозволенность и излишняя свобода действий до добра не доведут. 

Самое главное в воспитании самостоятельности – это построение доверительных отношений. Если ребенок будет озвучивать вам свои желания, без опасения столкнуться с отказом, вы сможете вовремя откорректировать его поведение, научить оценивать возможные последствия неверных поступков и принимать взвешенные решения.